Людина — істота історична… Людина завжди мусить відповісти co6i, ким вона є, це питання виникає завжди. А щоб вона на це питання відповіла, вона мусить покладатися на історію.
Щойно людина знаходить сенс свого життя, вона не тільки стає щасливою, але й також здобуває здатність впоратися зі стражданнями.
Що більше людина забуває про себе, віддаючись виконанню справи чи коханню до іншої людини, то більш людською вона стає і тим повніше реалізує себе.
Любов і близька дружба стають такими особливими через стосунок до іншого, до когось, хто відділений від тебе, хто не просто є твоєю копією або тінню, а розширює твоє уявлення про себе.
Краще бути в позиції щось давати, ніж отримувати, бо це свідчення того, що працюєш і живеш не тільки для себе.
