ТОП-10 цитат про «старомодне» поняття, якого ми потребуємо і соромимося водночас

Слово «милосердя» майже зникло з нашого побутового лексикону. Сучасникам воно здається архаїчним і недоречним. Радянських школярів колись наполегливо вчили, що жалість принижує, бути сильним — це круто, а проявляти жалощі — соромно. За щоденною буденністю і колообігом справ ми дуже рідко замислюємося над такими речами.

Але рано чи пізно в житті кожного з нас трапляється момент, коли найбільш за все ми потребуємо не матеріальних цінностей, посад чи слави, а простого співчуття, доброго вчинку, турботи. Тобто усього того, що містить у собі це «старомодне» слово — милосердя…

Чи вміємо ми співчувати? Чи не соромимося проявляти милосердя? Що значить це поняття в нашому житті? Пропонуємо вашій увазі ТОП-10 висловів на цю тему від відомих філософів і богословів. Про милосердя вони говорили на двох Міжнародних конференціях «Успенські читання» у 2015 та 2016 роках — «Правда. Пам’ять. Примирення» та «Довіра. Гідність. Милосердя».

Анн-Марі Пельтьє, літературознавиця-біблеїстка, Франція

… милосердя не є ні поблажливістю, ні амністією. Це прощення, яке має силу перетворення.

 «Стороже, яка пора ночі?»
Сподіватися на час здійснення пророцтва Ісаї 52:13–53:12. — с. 41.

Франческо Браскі, священник, Італія

Милосердя завжди проявляється синхронно. Воно як подія, що одночасно залучає обидві зацікавлені сторони. Людина ніколи не може проявити милосердя до іншого, якщо не усвідомила, що сама вона оточена милосердям інших. Тому милосердя ніколи не може бути її власною справою, а лише отриманим даром.

Милосердя як основа довіри та гідності
у працях святого Амвросія Медіоланського. — с. 44.

Олівьє Пейрон, священник, Франція

… милосердя не є лише співчуттям, воно є піднесенням особистості, видобуванням добра з будь-якої форми зла.

Від Божого милосердя до людської гідності:
заклик, який нині стає для світу необхідністю. — с. 266.

Мауро-Джузеппе Лепорі,  священник, Швейцарія

Милосердя полягає в тому, що Христос справді крокує розбурханим морем, яке робить нас хиткими. І що Він у такий спосіб прокладає нам справжній шлях, істинну дорогу — по бурхливому морю крізь хвилі. Прокладає дорогу спасіння, яка веде нас до нашої повноти, до здійснення, якого ми вже торкаємося в Пастирі. Він повсюдно супроводжує нас, а ми йдемо за Ним…

Милосердя Боже, джерело довіри й дріжджі гідності. — с. 17.

***

Милосердя Христове не вдовольняється тим, щоб вказати нам добрий шлях. І навіть тим, щоб супроводжувати нас: Він бере нас на Свої плечі, Він нас несе, Він змушує нас до шляху, Сам ідучи заради нас. Бо Христос, Добрий Пастир, є шляхом, що йде до Отця: «Я — путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене» (Йн. 14:6).

Там само. — с. 21.

Вальтер Каспер, кардинал, Німеччина

Справедливість є тим мінімумом, який ми зобов’язані дати іншому. В той час як милосердя є максимумом, відповіддю, яка випливає зі щедрості надмірної любові.

Справедливість — прощення — милосердя.
Правда. Пам’ять. Примирення. Успенські читання, 2016. — с. 28.

Марґеріт Ленa, філософиня, Франція

Істинно вірити в милосердя — означає завжди вступати в царину незбагненного, здійснювати акт віри в глибині випробування. Та перемагати це випробування. А в глибині гріха перемагати ним гріх.

Святі двері милосердя. — с. 109.

***

Милосердя — це найпотаємніше ім’я Боже. Воно неминуче плутає наші поняття та óбрази, ставить під питання наше стихійне уявлення про справедливість, закликає нас облишити логіку простої відплати «так за так». Воно змушує нас увійти в божественну темряву, в таїну прихованого Бога. Перед надзвичайною скорботою або вибухом надзвичайної люті милосердя часом може виявлятися інакше: наше волання мовчки приймають і поділяють його з нами.

Там само. — с. 109-110.

***

Сповідати милосердя Боже — це, насправді, означає відмовитися від образу Бога-тирана або байдужого Бога, аби сприйняти одкровення того Бога, для Якого ніщо людське не є чужим: ані наше життя та щастя, бо Він для цього створив нас; ані наші страждання та гріхи, бо Він узяв їх на Себе, аби врятувати нас від них. Це також означає відмовитися від образу Бога-судді, Який підраховує наші помилки й карає нас. Це означає наблизитися до Божого пробачення — вершини милосердя.

Там само. — с.110.

***

Милосердя — …це сходження Бога до слабкості, струс любові.

Там само. — с.111.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *