ТОП-4 цитати про основи хасидизму

Книга єврейського філософа і мислителя Мартіна Бубера «Я і Ти. Шлях людини за хасидським вченням» містить  невеличкий есей “Шлях людини за хасидським вченням”, де цікаво розповідається про основи хасидизму.

Хоча Бубер і намагається підкреслити різницю між хасидизмом та іншими релігійними вченнями, йому, тим не менш, вдається зберегти субстрат універсальних людських духовних вимірів, що містіть цей релігійний напрямок юдаїзму.

 «В хасидських оповідях Бубер убачав яскраве втілення життєвої мудрості еврейського народу, цілющі «ліки» проти відчуження і знедуховлення… Можна з певністю сказати, що великою мірою саме завдяки діяльності Бубера багатюща спадщина хасидів стає надбанням освіченої Європи» (Віктор Малахов, Передмова, с. 7-8).

Пропонуємо вашій увазі ТОП-4 уривків з цієї книги, що розкривають головні ідеї хасидизму.

***

Для юдаїзму кожна людська душа – дієва ланка Божого творіння, яке через зусилля людей перетвориться на царство Його. Отже, кожна душа може залишатися ціллю в собі, рятуючи тільки себе. Звичайно, кожна повинна себе пізнати, очиститись і удосконалити себе, але не для себе самої, ні для земного щастя, ані задля свого блаженства на небі, тільки ж заради творіння, яке вона здійснює для Божого світу. Треба забути себе і пам’ятати тільки про світ.

с. 257.

Деякі релігії заперечують, що наше перебування на землі і є дійсне життя. Вони або повчають, що все наше оточення – лише ілюзія, через яку ми продираємось, або що це – тільки «передпокій» дійсного світу, і ми повинні його якнайшвидше пробігти, не беручи до уваги. Інакше вважають юдеї. Те, що людина саме зараз і саме тут в святості робить, не менш реальне, ніж життя в наступному світі. Найдосконалішу форму набуває це вчення в хасидизмі.

с. 264.

В цьому світі наше завдання не може полягати в тому, щоб відвертатися від істот і речей, з якими ми стикаємось і до яких лежить наше серце, а в тому, щоб через освячення наших зв’язків з ними торкатись найкрасивішого, найрадіснішого і найсолодшого в цих речах та істотах. Хасидизм повчає: радість від світу, якщо ми її освячуємо всією своєю суттю, веде до Божої радості.

с. 239.

Джерело всіх конфліктів між мною й моїми близькими полягає в тому, що я не кажу, що думаю, і не роблю, що кажу. Через це весь час все більше заплутуються й отруюються стосунки між мною та іншими людьми, і я в моєму внутрішньому розладі вже не спроможний їх налагодити, всупереч усіх моїх ілюзій стаю безвільним рабом ситуації. Нашою суперечливістю, нашою брехнею ми збільшуємо конфліктні ситуації та надаємо їм такої влади над нами, що вони кінець кінцем поневолюють нас. Звідти не існує жодного іншого виходу, окрім усвідомлення повороту: все залежить тільки від мене. І бажання повороту: я бажаю себе виправити.

с. 251-252.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *