Нещодавно вийшла книга «Скринька з червоного дерева», яка має підзаголовок «Єврейська проза Східної Європи другої половини ХІХ-ХХ століть».
На думку філософа Костянтина Сігова, з цієї антології єврейської мудрості для Нової бібліотеки Софії-Мудрості пасує брама з двох Нобелівських промов як добре побажання для для України на майбутнє: «здатності знаходити щастя там, де інші можуть розгледіти лише скорботи та приниження». Ці слова з Нобелівської промови Ісаака Башевіса Зінгера мають продовження: «Їдиш просякнутий м’яким гумором та вдячністю за кожен день життя, кожну крихту успіху, усяке відчуття любові».
До нас також промовляє й Нобелівська промова Шмуеля Йосефа Агнона: «Той, хто відчуває приємний аромат прянощів або парфумів, запах чудових фруктів – нехай висловіть вдячність та задоволення…»
Агнон згадує свій досвід великої війни: «Доля тих, які співали мої пісні, – і вони, і мої пісні згоріли у вогні – спіткала також і книги, які я написав у наступні роки».
Полум’я пам’яті за плечима Агнона підкреслює його звернення до «мудреців» Шведської академії: «благословен Той, хто дав частку мудрості Своєї створеним з плоті та крові».
До грона антології єврейських мудреців також увійшли: Шолом Алейхем, Януш Корчак, Бруно Шульц, Ісак Бабель, Дебора Фогель, Авром Суцкевер…
Така збірка скарбів єврейської мудрості українською мовою становить сьогодні вкрай важливе місце пам’яті. Відкрити його потрібно для відновлення почуття актуального знову розрізнення між гідним ставленням до ключового місця єврейської пам’яті в серці Києва і – негідним.
До кожного автора цих текстів можемо віднести слова Зінгера: «Вони були людьми книги в істинному розумінні цього слова».
Хороші тексти загострюють слух. І сьогодні почути їх українською нам допомогли прекладачі: від Миколи Зерова до Тараса Возняка, Олександра Ірванця, Юрка Прохасько, Олександри Уралової та інших запрошених в цей великий проект Леонідом Фінбергом.
Погортати книгу можна тут.