Теорії змови мають властивість заспокоювати. Постійна готовність до отримання нової інформації, здатної перевернути догори дриґом усе, що досі вважалося твердо усталеним, швидко виснажує, тоді як віра в теорію змови стабілізує наші уявлення про світ, а відтак звільняє від «ментального тягаря».
Про феномен «теорій змови» та внутрішню логіку конспірологічного мислення йдеться у книзі французького політолога Руді Рейхштадта «Опіум дурнів. Нарис про теорії змови». Автор зазначає, що однією з функцій конспірології є створення хибного враження нашої можливості опанувати плин подій, які за самою своєю природою не підлягають опануванню: «Звинувачуючи уявного ворога, теорія змови дає нам змогу обмежити загрозу й заколисати себе заспокійливою ілюзією, буцімто ми зможемо цілковито подолати наші сьогоднішні труднощі, нейтралізувавши якусь купку недоброзичливців».
Автор попереджає, що «спотворення інформації, маніпулювання нею і загалом усе, що може заглушити інформаційні повідомлення владних інституцій, підриваючи їхню спроможність підтримувати наш «спільний світ», відтепер слід вважати постійним ризиком. Реагувати на нього слід негайно».
Про внутрішню суть конспірології та її вплив на критичне мислення — представлена добірка цитат Руді Рейхштадта.
***
Конспірологічна облуда — це фальсифікація реальності, вчинена в ім’я Істини. Це — шарлатанська спроба спотворити Свободу, перетворивши її на проєкт емансипації. Нарешті, це — спроба набути престиж, який по праву належить просвіченому скептицизму, критичному умонастрою та науковій методі, щоб підживити не названий вголос обскурантизм.
с. 11.
Конспірологія — потужний наркотик. Відомо, що прибічники будь-якої теорії змови більше схильні пристати на нову теорію змови: їхня вразливість до конспірології живиться їхньою довірливістю. Іншими словами, конспірологія веде до конспірології, як безодня кличе до безодні.
с. 16.
Історія конспірології — це постійно оновлювана історія поєднання довірливості та параної.
с. 22.
Хибно спрямована віра та брак логічності, безумовно, є частиною інструментарію конспірологів.
с. 51.
Іронічно, що недовіра конспіролога нагадує ті «сліпі ревнощі», які довели Отелло до його переступу: ця недовіра з готовністю зосереджується на всьому, крім того, хто нею маніпулює.
с. 105.
Віра в конспірологію не загострює критичний розум; навпаки, вона його знищує… Не слід забувати, що в конспірології гіперкритична риторика співіснує з дивовижною довірливістю до всього, що узгоджується з тезою про змову.
с. 106.
Конспірологічний опіум створює особливо улесливу для людини ілюзію: начебто людина розуміє світ, не витративши на це жодних зусиль. Медіа полюбляють конспірологію. Алгоритми соцмереж полюбляють конспірологію. Демагоги, популісти й ті дурні, з яких складаються натовпи їхніх прибічників, полюбляють конспірологію. Співвідношення сил є жахливо несприятливим для тих, хто опирається конспірології. Ці останні не можуть використати проти конспірології її власну зброю: як неможливо битися з темрявою сутінками, так неможливо битися з брехнею, виставивши проти неї іншу брехню.
с. 138.