Разом із появою Росії в якості імперії Україна постійно знаходилась у сфері потенційної загрози для свого існування як незалежної держави. У той же час українці з перманентною наполегливістю та короткозорою необачністю недооцінювали цю загрозу з боку сусідньої країни-агресорки. У цьому контексті актуальною і далекоглядною виступає дослідницька робота Юрія Щербака «Вбити імперію зла: Росія – вічний ворог України», в якій автор переконливо і стилістично яскраво виклав висновки щодо екзистенційної та одвічної ворожнечі між московським режимом і українською державою.
Юрій Щербак робить чіткий висновок: наразі відбувається боротьба Добра і зла, темряви і світла, цивілізаційної та деструктивної моделей існування держав і світу. Вона віддзеркалює справжню жагу до виборювання власних цінностей, відстоювання власних ідеалів найдорожчою ціною: ціною життя. Книга має унікальний формат: почасти автобіографічна, вона, водночас із поглядом назовні, дає поштовх до мислення, свідчить, що автор передбачав майбутні події на десяток років уперед, писав про тенденції майбутнього, виявляв причини негативних явищ і сподівався, що світ прочитає його правильно.
Нижче наводимо кілька цитат із книги Юрія Щербака «Вбити імперію зла: Росія – вічний ворог України»
***
Головною ідеологічною силою цієї війни на знищення всього українського є так званий рускій мір. Я б назвав його – рускій мор. Мор, пошесть, смертельна чума, божевільна доктрина вищості всього російського, ідея геополітичного панування Росії не тільки над її колишнім імперським простором, але й над Євразією в цілому. Рускій мор – це трансформація старих царських шовіністичних, імперських ідей в агресивну сучасну практику путінізму-фашизму, складовими якого є монархічне чорносотенство, досвід комуністичного терору й придушення інакодумства, геббельсівські принципи тотальної пропаганди, методи Гітлера щодо захоплення і знищення суверенних країн.
с. 146.
Під час боротьби «Солідарності» з комуністичною владою ПНР у 1980-х роках була популярною пісня Яна Пєтшака «Аби Польща, аби Польща була Польщею». Нашим гаслом має бути: Україна повинна стати українською. Без цього нам не перемогти рускій мор.
с. 147.
Багато що залежить від офіційної позиції української держави по війні – від послідовності й рішучості влади (а ми знаємо, як багато з них ставляться до всього українського – як до мертвої латини, непотрібного й обтяжливого доважку в робочий час): без розстання з російським суржиком, де половина словникового фонду – мат-перемат – ми ніколи не звільнимося від духовного пригноблення. Українська мова плюс англійська – нормальний європейський шлях національного визволення. Коли українці заговорять українською – як словенці словенською, хорвати – хорватською, поляки – польською – тільки тоді ми станемо самодостатньою самостійною нацією.
с. 158.
Майбутнє Росії визначить карма, помста за криваві гріхи цієї країни, імперські амбіції та новофашистську практику – за всі злочини, що прирекли її на історичну поразку. Тільки розпад цієї недоімперії, тільки покаяння народу, тільки дерашизація, депутінізація, демесіанізація можуть згодом повернути Росію до сім’ї цивілізованих народів світу.
с. 159.
Якщо людство хоче жити спокійно й насолоджуватися миром, подорожами, футболом, різдвяними святами, комфортом та своїми дітьми і внуками, воно повинно зробити свій вибір. Допомогти Україні вбити російського окупанта. Вбити російський злочинний режим. Вбити путіна. Вбити Імперію Зла.
с. 200.
Оркестр божевільних московських фанатиків, граючи на балістичних і крилатих ракетах та системах залпового вогню, виконує увертюру до Третьої світової ядерної війни. Це вже не музика Ріхарда Вагнера, що надихала Гітлера, а п’яні крики найманців приватної російської компанії Вагнера, що йдуть в атаку не тільки в Україні. Вони хочуть грабувати й ґвалтувати цілу Європу, весь світ. На планеті виникла нова ракова пухлина, яка розкидає свої метастази в різні країни – від Угорщини до Бразилії, від Ірану до Індонезії.
с. 203.
Щоб не потрапити до жерла Третьої світової війни, світ має «вилікувати» Росію, підвищити ефективність міжнародних організацій, досягти дієвості міжнародного права, суворо регламентувати поводження з ядерною зброєю і, можливо, розпочати ядерне роззброєння. Я впевнений, що людство подбає про здоров’я і своє, і планети.
с. 254.