Книга широко відомого європейського філософа Мартіна Бубера «Я і Ти. Шлях людини за хасидським вченням» запрошує нас до діалогу: між Богом і людиною, між людиною і світом. Оскільки тільки у стані діалогу між Я і Ти людина стає особистістю, що повноцінно існує у дійсності.
У передмові до книги український філософ Віктор Малахов пише: «буберівська налаштованість на добро, буберівська здатність відкривати і поширювати територію добра робить цього філософа особливо значущим за умов сьогодення. За умов, коли найпотрібнішим і, можливо, найважчим різновидом людської мужності стає мужність доброти; коли так легко «оступитися в нелюдське» – і так складно залишатися людиною» (с. 21).
Пропонуємо читачеві бібліотеки NewLib сім цитат із цієї книги, яка привідкриває завісу над таємничим світом стосунків Я-Ти.
***
Любов – це відповідальність Я за Ти: у цьому полягає рівність усіх люблячих.
с. 43.
Усе дійсне життя є зустріч.
с. 38.
Метою стосунку є його власна сутність, тобто доторкання Ти. Адже завдяки доторканню кожне Ти торкається подиху вічного життя.
с. 111.
Ти потребуєш Бога, щоби бути, а Бог потребує тебе саме для того, що становить сенс твого життя.
с. 136.
Щоб уникнути відповідальності за прожите життя, людина перетворює своє буття на складний лабіринт схованок. І чим далі людина ховається «від лиця Господа», тим глибше занурюється вона в невіру й неправду.
с. 231.
Голос Бога лунає не як вітер, землетрус чи вогонь, що загрожують існуванню людини; це «тихий лагідний голос»…, його дуже легко заглушити. Доки він залишається непочутим, життя людини не перетвориться на Шлях. Людина може досягти скільки завгодно успіху, насолоди, влади і величі – але не буде в її житті Шляху, доки вона не відгукнеться на цей голос.
с. 232.
Є дещо, що можна знайти у світі лише в однісінькому місці. Це великий скарб, його можна назвати виконанням життєвого призначення. А місце, де знаходиться скарб, – це місце, де ти стоїш.
с. 261.