Вперше за багато століть Україна не лише відіграє світову роль — а й цю роль нарешті визнають. ХХІ століття вже стає українським. Українцями захоплюються, на українців хочуть бути схожими, навіть якщо не розуміють нас до кінця.
Володимир Єрмоленко
Пропонуємо пʼять коротких тез українського філософа Володимира Єрмоленка про те, як ХХІ століття стає українським і чому свободі потрібні не лише зуби і стріли, а й танки та ППО.
Добірка цитат зроблена за матеріалами The Ukrainians, 07.02.2023.
***
Україна сьогодні нагадує світові, що етика битви важлива. Що настає час, коли вона має збалансувати етику обміну. Що є червоні лінії, де починається незамінне та необмінне.
Ми вчимося дивитися на майбутнє і минуле не як на конфліктні елементи, а як на дві частини одного й того самого життя, між якими може бути суперечка, але не має бути конфлікту.
Україна показує, що можна вистрибнути з невідомості, зі штучної навʼязаної німоти, з накиданої тобі вʼязниці минулого… Українська боротьба показує, що можна подолати минуле. Що можна стати тим, ким не був, — або стати переможцем, навіть якщо у минулому були здебільшого поразки. Що про тебе дізнаються — навіть якщо раніше ніхто цього не хотів. Що історія не є фатальним ходінням по чортовому колу нескінченних повторень.
Українська боротьба свідчить про те, що демократії можуть бути сильніші за авторитаризми. Авторитаризми тримаються на страхові та насильстві, демократії — на відчутті кожної людини, що вона може щось змінити, а тому на відчутті індивідуальної відповідальності… Демократії будуються на «хто, якщо не я?», авторитаризми будуються на «хтось, але не я». Хтось, але не я, може щось змінити; хтось, але не я буде визначати моє життя; хтось, але не я пошле мене на смерть.
Український спротив відбувається тоді, коли весь інший світ став забувати вартість людського життя. Український досвід каже знову всьому світові, що ось тут вона, справжня цінність, прямо перед тобою — досить просто розплющити очі.