Тему релігійних засад свободи, прав людини, гідності через призму Майдану підіймає у своїй книзі «Українська публічна теологія» знаний український богослов і патролог Кирило Говорун. Він переосмислює події Революції Гідності, високо оцінюючи феномен Майдану, який став фундаментом становлення громадянського суспільства і поставив церкви перед моральним вибором, а також розкриває потенціал Церков у справі примирення.
Пропонуємо читачам бібліотеки NewLib ТОП-6 цитат із цієї книги.
Церква є школою, яка вчить своїх членів розвивати стосунки з Богом і ближнім на основі свободи, а не примусу.
с. 21
Зараз для українських Церков нагода вирости до рівня суспільства, яке швидко зростає на основі тих цінностей, які мали б демонструвати Церкви. Час змінювати свої стосунки із владою. Час налагоджувати стосунки з людьми. І вчитися від них цінувати та відстоювати гідність, порядність, людяність.
с. 113
Щоб знайти українську формулу примирення, не слід вигадувати велосипеда. Слід добре вивчити досвід країн, які мали ту саму долю з Україною, і творчо застосувати цей досвід у себе. Існують також універсальні технології та інститути примирення, які працюють у будь-якому контексті. Наприклад, механізм Комісій правди та примирення. Такі комісії працюють або працювали у тих країнах, де існує конфлікт або непорозуміння між різними частинами суспільства… Завдання цієї комісії, з одного боку, полягає у збереженні історичної пам’яті про злочини режимів та відновлення справедливості – це частина, яка відповідає за слово «правда» у назві комісії. З іншого боку – це примирення на основі встановленої правди. Сама назва комісії передбачає, що примирення відбувається не через замовчування правди, але через її прийняття.
с. 135-136.
Після Майдану Церквам в Україні необхідно повернутися до євангельської науки, або, принаймні, до вчення Достоєвського про свободу. Вони повинні заявити, що відмова від свободи є гріхом. Цей гріх руйнує наші відносини з Богом і нашими ближніми. Це також призводить до численних порушень прав і гідності людей. Пострадянські Церкви повинні стати «школами свободи», які вчитимуть громадян, як її реалізувати відповідальним чином, що веде до встановлення довіри і спільної мети в житті громадянського суспільства.
с. 125.
Справедливість нерозривно пов’язана із здоровим глуздом і, таким чином, є фундаментальною категорією для побудови суспільства.
с. 23.
Свобода … передбачає, насамперед, мою владу над самим собою, своїми бажаннями. Якщо я не можу собі відмовити зробити якийсь гріх, це означає, що я менш свобідний, що насправді я не є вільним. Відтак мій шлях до справжньої свободи пролягає через … певне обмеження, яке я радо приймаю.
с. 103-104