Ганну Арендт називають найвидатнішою мислителькою ХХ століття, її теорії дотепер на часі, а про її феміністичну позицію годі й говорити. На її честь названо низку установ та журнал, присвячений її мисленню, присуджується Премія Ганни Арендт за політичне мислення. Роботи Арендт охоплюють широкий спектр тем, і одна із них – тема свободи.
У своїй книзі «Між минулим і майбутнім» авторка пояснює, чому для свободи необхідний загальний суспільний простір, як ми пізнаємо свободу і яким чином стаємо вільними. Про це – добірка цитат із згаданої книги.
***
Свобода, яка тільки зрідка – в часи криз або революцій – стає безпосередньою метою політичної діяльності, насправді є причиною того, що люди взагалі живуть спільно в політичній організації. Без неї політичне життя як таке не мало б сенсу. Raison d’être* політики є свобода, а полем її досвіду є діяльність.
с. 154.
Ми спершу пізнаємо свободу або її протилежність через наші взаємини з іншими, а не через взаємини із самим собою… Для свободи потрібне товариство інших людей, які були б у такому самому стані, а щоб їх зустріти, потрібний загальний суспільний простір — тобто політично організований світ, у який кожна вільна людина може інтегруватися через слово та дію.
с. 156.
Люди є вільними – на відміну від їхнього володіння даром прагнути свободи – лише доти, доки вони діють, і ні до, ані після цього; бо бути вільним і діяти – це те саме.
с. 161.
Відвага звільняє людей від страху за власне життя в інтересах свободи світу. Відвага вкрай необхідна тому, що в політиці на карту поставлене не людське життя, а доля світу.
с. 165.
Людина не володіє свободою настільки, щоб вона, або, радше, її поява у світі, могла бути прирівняна до появи свободи у всесвіті; людина вільна тому, що вона є початком і була створена такою після того, як був створений всесвіт.
с. 176.
________________________
*Сенсом існування (франц.).