Свобода як внутрішня здатність людини ідентична здатності щось починати, подібно до того, як свобода в якості політичної реальності ідентична простору для руху між людьми.
Істинність життя полягає у боротьбі з його нещирістю і боягузтвом, яке нездатне поглянути в очі самому собі. Мораль цієї філософії ось яка: за будь-яких умов стояти за свободу, жити заради того постійно поновлюваного завдання людини.
Свобода це не аристократичний привілей, але поширюється на всіх й існує для всіх, без неї людина не була б людиною.
Поняття свободи коріниться в усвідомленні того, що людина народилася вільною і ніякий уряд не має права привласнювати собі владу обмежувати цю свободу.
Свобода повинна бути свободою вибирати на власний розсуд, як прожити життя, і це передбачає наявність приватного життя, бо воно є тією сферою, де ця свобода може бути сформована.
Ми вільні, якщо можемо змінювати умови свого власного існування, якщо можемо панувати над речами, котрі намагаються панувати над нами.
Природа вільного суспільства така, що воно завжди буде місцем боротьби між нижчими й вищими формами свободи.
