Людинi даровано свободу як її природне право на життя, що не може бути нi передароване, нi позичене, нi суджене.
Почуття iндивiдуальної свободи розвиває своєрiдний «культ» соцiально i полiтично активних громадян, якi себе власне такими усвiдомлюють i не допускають осатанiлої сваволi.
Свобода потребує розумiння i не може здiйснитися на рiвнi особистої гадки або впертости переконання, iнтенцiєю якого є будь-яка очiкувана особиста вигода.
Популізм, запит на прості рішення і «сильну руку» призводить до диктатури і веде в зворотний бік від свободи.
Оскільки свобода зазвичай сприймається слабкими людьми так, немовби вони стоять голі й безпорадні перед негостинним світом, вони намагаються врятуватися, завдаючи шкоди чужій або власній особистості.
