Ларс Свендсен: свобода є навичкою, яка виробляється протягом життя

Свобода зазвичай позиціонується як найважливіша цінність для людини. У контексті буремного сьогодення питання свободи, як особистої так і державної, для українців є надзвичайно актуальним. Саме тому книга норвезького філософа Ларса Свендсена «Філософія свободи» представляє інтерес не лише для викладачів та студентів філософських факультетів, а й для широкого кола читачів.

Чи часто ми замислюємося над сенсом, що містить у собі термін «свобода»? Чи усвідомлюємо, що свобода передбачає також і відповідальність за власні вчинки?.. Ларс Свенден розглядає поняття свободи під різними кутами, вдало використовуючи власну ерудицію та історичні приклади.

Сподіваємося, що наша добірка цитат із книги цього оригінального й самобутнього філософа стане ще однією ланкою в неосяжному ланцюжку осмислення свободи, яку сам автор вважає ключовою для людської гідності.

***

Свобода є чимось, що приходить поступово… Та праця, яку ми можемо зробити над самими собою, повинна зображатись як процес звільнення, під час якого ми можемо досягнути вищого ступеня свободи й самовизначення, незважаючи на те що ніколи не досягнемо рівня, який можна було б назвати абсолютною свободою.

с. 119.

У своєму прагненні до щастя сучасна людина, здається, спіймана у пута парадокса, коли прагне і необмеженої свободи, і належності. Вирішення цієї дилеми вимагає перевизначення нашого розуміння особистої свободи. Сьогодні ми часто розуміємо свободу як чисто негативну, як звільнення від усіх зобов’язувальних зв’язків стосовно інших людей. Але укладення таких відносин також можна тлумачити як позитивну свободу. Це менш окрема свобода.

с. 312.

Життя разом з іншою людиною навчає пізнавати – особа усвідомлює, ким вона є, вона стає самою собою. Отже, незмінне зобов’язання щодо іншої людини ми можемо вважати свободою бути самим собою. Це зобов’язання, звичайно, не повинно обмежуватися романтичними стосунками з іншою людиною, воно також означає, що потрібно прийняти на себе турботу. Такі зобов’язання встановлюють обмеження для поведінки особи й вимагають самодисципліни.

с. 314.

Встановлені особою обмеження є здійсненням її свободи. Бо ж для чого ще нам свобода, як не для того, щоб мати змогу зробити щось заради людей, які мають для нас найбільше значення, коли вони потребують нас найбільше? По суті, особиста свобода не є в першу чергу свободою від усіх обтяжень, навпаки – це свобода могти присвятити себе тому, що справді має значення для людини.

с. 314.

Здійснення свободи на практиці – бо чим добра свобода, яка не втілюється в житті? – означає просто жити у світі з усіма обмеженнями, які він встановлює. Інакше кажучи, немає такого поняття, як необмежена свобода, – всяка справжня свобода має межі.

с. 316.

Свобода є навичкою, яка виробляється наполегливою роботою над собою протягом усього життя.

Там само.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *