Площинність панує над нашим зором (глянцева площина рекламних плакатів), над нашим слухом (ритміка й динаміка популярної музики), над пам’яттю (принципи “інформації”, які поєднують речі й події у свідомості пласко, як у колажі). Дивне за своєю настирливістю й інтенсивністю заповнення геть усього простору сприйняття! – так, щоб і щілини не лишилося, в яку могла б зазирнути глибина. Є реальна небезпека, що й саме прагнення до єдності та спільноти буде поглинене цією стихією заяложеної площинності, що людство знаходить єдність, платячи за це глибиною та вертикальністю.
Ольга Седакова. Найкращий університет. Епоха, особа, традиція. — с. 139-140.