Хліб і вино демократії: досвід Адама Міхніка

Про хліб і вино демократії, про облуди ідеологічних догм розмірковує у своїй книзі «У пошуках свободи…» невтомний борець за правду Адам Міхнік. У світлі непростого процесу становлення громадянського українського суспільства ці міркування є цікавими для українського читача, небайдужого до питань демократії.

В’ячеслав Брюховецький у передмові до книги зазначає: «Його актуальні роздуми про «нову історичну політику», особливо в трикутнику Польща – Росія – Україна, проектують історію на сучасність, але не в сенсі пристосування її до злободенних потреб, а як вивільнення від облуди ідеологічних догм. І нам цього треба навчитися також».

Отже, ТОП-5 цитат про демократію від Адама Міхніка.

***

Різниця інтересів і думок, конфлікти – навіть гострі, полеміка – навіть пристрасна, – це хліб і вино демократії. Ненависний наклеп і мова цькування ворога – це нектар стічної канави. У межах демократичного ладу кожним конфліктом керують неписані правила: повага до конституційного ладу, визнання спільного блага, переконаність, що для кожного громадянина знайдеться місце під сонцем, що кожен опонент має людську гідність, яку слід поважати. Цим відрізняється логіка демократичної суперечки від логіки громадянської війни, розбурханої стічною канавою. Для суперечки вирішальними є аргументи й вибори – для війни вирішальними є наклепи й кулі. Тому завжди брязкотові зброї передує мова стічної канави, яка отруює уми, розбещує сумління та позбавляє опонента людських рис, перетворюючи його на сміття.

с. 375.

Демократія не тотожна свободі; демократія – це свобода, вписана у правові рамки. Свобода сама по собі – без обмежень, накладених законом і традицією, – це дорога до анархії та хаосу, де править закон сили.

с. 298-299.

Демократія не є ліками на людські гріхи. Вона є ліками лише на диктатури.

с. 306.

Демократія не є непомильною, адже в суперечці всі рівні. Тому вона може скоритися маніпуляції і бути безпорадною перед корупцією. Тому вона часто віддає перевагу банальності, а не талантові, спритності, а не шляхетності, порожнім обіцянкам, а не компетентності. Демократія є безперервною артикуляцією партикулярних інтересів, пошуком моральних компромісів між ними, торговицею пристрастей та емоцій, заздрощів і надії, вона є вічно недосконалою, сумішшю гріха з чеснотою, святості з підлотою. Тому шукачі етичної держави та досконало справедливого суспільства не люблять демократії. Проте лише демократія – маючи здатність до оспорювання самої себе – посідає також здатність до коригування власних помилок. Диктатури – червоні чи брунатні – нищать людську здатність до творчості, вбивають смак людського життя, а відтак і саме життя.

с. 306.

Окрім власних героїв, кожен народ народжує власних зрадників і власних каналій. І сила національної культури полягає в тому, що вона має мужність розпізнати також своє бридке обличчя.

с. 228.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *