Кружляє світ. Мовчить, як треба крику. І правда топиться в брехні чи не щодня.

Кружляє світ. Мовчить, як треба крику.

І правда топиться в брехні чи не щодня.

Невже і я впаду у нього й зникну

Безболісно, безлико, навмання?

Грицько Чубай. Дисиденти. Антологія текстів. — с. 91.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *