Людина гідна свого імені такою мірою, якою вона упокорила своє тіло – своєму духові, своєму розумові, своїй волі та совісті.

Людина влаштована вертикально. Прямоходження, таке характерне для людського єства, зі знаменністю ікони чи ієрогліфа підносить чоло й очі – над чуттєвішими вустами, обличчя загалом – над грудною кліткою, серце – над … “тілесним низом”. Нижнє не відкинуто, не проклято; але воно повинно упокорюватися вишньому, повинно знати своє місце. Цей принцип сам по собі характеризує не стільки християнську етику, скільки просто людську етику; людина гідна свого імені такою мірою, якою вона упокорила своє тіло – своєму духові, своєму розумові, своїй волі та совісті.

Сергій АверинцевСофія-Логос. Словник. 3-е видання. – с. 465.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *