Метою праці над собою є запровадження ладу в любові. Любов – це сестра мудрості. У дурного недостатньо матеріалу для доброти. Це якраз мудрість запроваджує порядок у світі любові. Завдяки мудрості любов знає, кому, що і коли винна.
Юзеф Тішнер. «Переконати Господа Бога». — с. 257.