Мудрість є надзвичайно привабливою. Вона є тим невмирущим надбанням, що передається у спадок від покоління до покоління. Значну роль у цьому переданні відіграє освіта.
Про таємничу природу мудрості, — Божої, людської і християнської, зокрема, — про шляхи її передання через виховання і освіту розмірковує у своїй книзі «Дух освіти» французька філософиня й педагогиня Марґеріт Лена.
Запрошуємо читачів нашої бібліотеки до вдумливого споглядання цієї загальнолюдської категорії разом із авторкою книги. До вашої уваги — ТОП-5 уривків про мудрість.
***
Мудрість є суцільно трансцендентною, породженою до джерел та глибин, як таємниця радості та гри під час народження світу, проголошуваною біля брам і на розпуттях міст, зануреною у слова повсякденної мови та речі звичайного життя; вона одночасно є насолодою Творця і втіхою серед синів людських.
с. 232.
Біблійна Мудрість не є маєвтикою, неспроможною розпочати життя; вона сама є життям і народженням; вона живить, як хліб, і веселить, як вино.
с. 232.
Ось парадокс мудрості: щоб її дістатися, треба вже мати її прообраз; щоб стати мудрим, треба, щоб тебе зробили мудрим.
с. 234.
Якщо мудрість завжди передує сама собі й у ланцюжку поколінь, і в глибинах серця кожного; якщо в численних народів вона передує відкритому пізнанню Господа, то це тому, що вона є лише творчою щедрістю Бога, його присутністю інкогніто між людьми. Якщо вона є обіцянкою, яка втримується понад будь-яке очікування; якщо вона пестить свій плід радості у тих, хто її отримує, то це тому, що вона є самою дією Бога, що передається людині, надихаючи її на дію зсередини; вона є тією подругою людини, яка робить із людей друзів Бога.
с. 235.
Мудрість Божа не є дивною та чужою людській мудрості, а наповнює її зсередини, даючи їй змогу висвітлити власні межі.
с. 236.