Мудрість можна черпати не лише у філософів. Її живильні струмочки надихають поетів на творчість і стають цілющими ліками у складні часи, які трапляються в житті кожної людини. Такими ліками безсумнівно є вірші нашої талановитої сучасниці – Маріанни Кіяновської.
Нещодавно видана збірка поезій Маріанни Кіяновської «Живі перетворення» – це глибинна, проникаюча до надр підсвідомості лірика. Ця книга є «свідченням реальності перетворення» (К. Сігов, Передмова Слово і таїна «живих перетворень», с.7) – всебічного, внутрішнього перетворення через Слово. «Словом починається і Словом закінчується все на світі. Через Слово і завдяки Слову відбуваються найголовніші перетворення» (с. 9).
Запрошуємо нашого читача долучитися до живої мудрості, якою насичені проникливі вірші відомої поетки. До вашої уваги – шість поетичних цитат про любов, життя і смерть.
***
Любов – це усе, що стається в щокожному світі,
А решта минає без сліду, бо смерті нема.
с. 39.
Сміятися, плакати, дихати, бути живою,
Тому що життя означає не час, а одне
Жаске мерехтіння як досвід між сном і явою.
Любов безконечна в усьому, ніхто не мине.
с. 37.
Боже, що в ранах моїх називаєшся кров’ю,
Боже, що в шрамах моїх озиваєшся болем,
Дай мені силу прийняти нестерпне з любов’ю,
Жити життям, бути світлом – густим, неспрокволим.
с. 56.
Кожна ціна – життям. Лиш така ціна
Жити дає.
с. 37.
З усією серця простотою
Віддаю сльози вогонь і кров,
Страчена святою німотою
У передзнанні, що все – любов.
с. 70.
Вібрую, розпромінена між хвиль,
Що аж знання болить земному оку,
І раптом розумію: смерть і біль –
Насправді радість з часу того боку.
Вона велика з-над усіх тривань,
І Логос – Голос творення без плоті.
Бог золоту веде мене за грань –
І я стаю потоком у польоті.
с. 34.