Осмислення гідності в українському і європейському суспільно-політичному контексті: сім думок від сучасних мислителів

Про це важливе поняття сказано вже багато. І все ж, актуальність дискурсу про людську гідність стає все більш очевидною і нагальною для світських і релігійних мислителів. Виявилося, що в Україні та Європі людська гідність як найвища моральна цінність знову під загрозою й потребує привернення до себе уваги всіх, кому небайдуже моральне підґрунтя демократії та громадянського суспільства.

Німецька дослідниця Регіна Ельснер наводить слова Папи Франциска, який сказав у своєму апостольському посланні 2013 року Evangelii Gaudi: «Гідність людської особи та спільне благо вищі за комфорт тих, хто відмовляється зректися своїх привілеїв. Коли ці цінності під загрозою, має прозвучати пророчий голос» («Гідність людини: виклик і шлях. Збірник статей» — с. 52-53).

Питання гідності стало темою нещодавньої міжнародної конференції “Успенські читання”. З матеріалами цьогорічної конференції можна ознайомитись за цим посиланням.

Про те, як гідність проявлялася в дисидентстві, при якій умові справа людської гідності є плідною, про вищу гідність понад права та інші виміри цього поняття – читайте у нашій добірці цитат із збірки «Гідність людини: виклик і шлях. Збірник статей».

***

Як колишній український дисидент я можу засвідчити, що гідність людини та її невіддільні права, що виростають із гідності, були концептуальним осердям дисидентського руху в колишньому соціалістичному таборі, зокрема в українському та кримськотатарському народах. Ця гідність особливо проявилася в ненасильницькому характері спротиву дисидентства.

Мирослав Маринович. — с. 24.

Суто теоретична відданість абстрактному поняттю людської гідності не тягне за собою ні покращення життя конкретних людей, ні підсилення та вдосконалення взаємодії між людьми. Справа людської гідності є плідною лише якщо люди справді бажають усвідомити гідність інших та готові щось зробити для цього.

Клавдія Паганіні. — с. 211-212.

Якщо просто хочеш вижити — треба бути ще хоча б трішечки громадянином. Треба намагатися жити не тільки для себе, але й трішечки для інших, і трішечки — для того цілого, що нас об’єднує. В інших країнах це умова розвитку. У нашій — це умова її збереження… Нам потрібно боротися вже зараз, використовуючи всю ту гідність, яка в нас є.

Віктор Трегубов. — с. 74.

Ставлення Церкви до прав людини є подвійним: вона має захищати і зміцнювати доктрину прав людини як необхідний мінімальний захист гідності, й водночас має свідчити про вищу гідність понад права, яка міститься у вільній спільноті самовідданої любові…

Натаніель Вуд.  — с. 35.

Коли війна йде за складні категорії, пов’язані із самовідчуттям, за право мати власні норми, за право обирати власне майбутнє, за прапори, які для тебе є вже не просто переплетенням кольорових ниток, — у всіх цих випадках категорія «гідність» має вагоме значення.

Павло Казарін. — с. 55.

Сам факт наявності в людині образу Божого означає невід’ємну гідність людської природи. Ця гідність не залежить від людини, від її способу життя та поведінки. Образ Божий є даром, який зберігається в людині за будь-яких обставин. Однак ця гідність не поширюється на ті спотворення, які вчинив і вчиняє в людській природі гріх.

Володимир Бурега. — с. 98-99.

Відчувати власну гідність — як особистості, як людини — це глибинна потреба, яка лежить в основі багатьох конфліктів, проте її часто ніхто не озвучує на особистому рівні; натомість апелюють до гідності народу, нації, групи, а не власного досвіду. Коли ця глибинна потреба нівелюється в багатьох, відкривається шлях до серйозних групових конфліктів і війн.

Тетяна Калениченко, Лідія Лозова.  — с. 120.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *