П’ять тем Тегілім — Псалмів Давидових: погляд вл. Бориса Ґудзяка

Давній священний текст Псалмів Давидових — Тегілім вийшов в українському перекладі. Це книга, яка є нормативною як для юдаїзму, так і для християнства. Передмову до двотомного видання написав владика Борис Ґудзяк, архієпископ-митрополит Філадельфійський УГКЦ.

Наводимо три причини, чому варто прочитати псалми з коментарями. А також п’ять основних тем цієї книги — надії, зневіри, безвиході, довіри до Бога та радісної прослави Творця.

Чому сучасній людині варто відважитися і поринути у світ Псалмів?
– У них міститься величезна гама переживань та надзвичайне багатство духовного досвіду.
– …незважаючи на тектонічні технологічні чи геополітичні зміни, у своїй суті людство не надто змінилося… Як і тисячі років тому, ми стоїмо перед схожими викликами буття і смерті, моральними виборами, маємо до діла з тими ж упадками, звитягами і пороками.
– Народження, одруження, смерть супроводжує молитва, псалом».

Оскільки Книга Псалмів ділиться на п’ять частин, то часто кажуть, що вони є духовною Торою Ізраїлю.

Псалми розповідають одну історію — історію надії серед житейського хаосу. Вони розпочинаються з ідеальної картини світоустрою: праведні завжди торжествують, а нечестивці завжди програють.

  1. Перший Псалом розпочинає одну з ключових тем Книги Псалмів: дорога праведних та нечестивих. Другий Псалом представляє наступний за важливістю фокус: месіанську надію — Месія бере участь в епічній боротьбі між добром і злом, завдає поразки своїм ворогам й дає перемогу своїм людям. Перший і Другий Псалми відіграють вступну роль для усього Псалтиря. У Третьому Псалмі (1-й псалом, І-ї книги)Давид демонструє безстрашну довіру до Божого владарювання над усім. Відтак Книга І – позитивна, сповнена надії.
  1. Псалом 42 (Книга ІІ)демонструє тривогу та збентеження. Хоч автор пам’ятає Бога та Його доброту, він все ж глибоко переживає життєвий смуток та зневіру, і тому надія на Бога вимагає надзвичайних зусиль.
  1. Безнадійність/безвихідь є ключовим словом першої половини Псалма 73-го, котрий відкриває Книгу ІІІ. Розчарований псалмопівець готовий залишити праведну дорогу й пристати до самовпевнених гнобителів – вони процвітають, а він зазнає поразки. Коли він сягає дна, то відкриває для себе Божу перспективу життя: нечестиві можуть виглядати переможцями в цьому житті, але праведні матимуть перемогу на віки віків. Гіркота обертається в надію – з Божою допомогою, в кінцевому підсумку він матиме успіх.
  1. Книга IV продовжує рух в напрямку радісної довіри до Бога.Псалом 90: Бог є над усім, лише Він є суддею людських вчинків. Мойсей (автор Псалма 90) просить Бога допомоги, щоб ходити покірно та радісно перед Його обличчям. Наприкінці книги чудовим блиском вибухає заклик «Алилуя» (Хваліте Господа), котрий до того часу відсуній у Псалтирі і котрий часто повторюють в Книзі V.
  1. Псалом 107 на початку Книги V проголошує, що Бог провадить та опікується своїми людьми, коли вони звертаються/повертаються до Нього, хоч і не завжди усуває випробування.

Остання Книга вказує на потребу надії та довіри Богові; вона закінчується п’ятьма псалмами радісної прослави; фінальний псалом – пісня хвали Богові за те, Хто Він є та що Він робить.

З Передмови вл. Бориса Гудзяка до видання.

Погортати книгу можна тут.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *