Соціальна концепція мусульман України: права людини в ісламі.

Події в Україні після 2013 року — «Революція Гідності», окупація Криму, конфлікт на Донбасі — значною мірою вплинули на мусульманську громаду України та ще раз поставили питання про те, яке місце в житті країни сьогодні займають мусульмани, як будують відносини між собою, з представниками інших релігій, державою, інститутами громадянського суспільства тощо.

У грудні 2016 року представники 34 мусульманських організацій країни підписали «Хартію мусульман України». Виникла потреба докладно розглянути окремі аспекти мусульманського представництва в українському суспільстві, а також чітко задекларувати принципи, підходи й механізмів реалізації Божественних приписів стосовно до цього світу, де «намісником Бога» є сама людина (Коран, 2:30). Наслідком цієї потреби став окремий документ, що продемонстрував ісламську оцінку різних царин життя людини та суспільства, а також  визначити ту  роль, яку відіграє в цьому іслам і мусульмани.

Соціальна концепція мусульман України (СКМУ) — це богословсько-правовий висновок, розроблений, викладений та оприлюднений представниками найавторитетніших ісламських учених та організацій України. Її положення можна інтерпретувати лише на основі приписів ісламського віровчення та їх реалізації в конкретних соціально-історичних реаліях сучасної України.

Пропонуємо увазі читачів бібліотеки NewLib уривок з цього важливого документу, а саме з другого розділу, де мова йде про права людини в ісламі.

Джерело: “Ісламознавство”, навчально-методичний посібник. Саід Ісмагілов, Михайло Якубович, 2018 р. — с. 185-187.

***

1. Іслам і людська гідність

Іслам визначає людину як намісника Бога на Землі (Коран, 2:30), давши їй переваги перед іншими творіннями: «Ми вшанували синів Адама й дозволили їм пересуватися землею та морем, наділили їх добрами й дали їм великі переваги перед багатьма іншими творіннями!» (Коран, 17:70). Зважаючи на це покликання та вроджену природу людини, що спонукає нас до прийняття єдинобожжя (Коран, 30:30), іслам закликає людину берегти власну гідність, розуміючи і визнаючи покладену на неї відповідальності.

Коран і Сунна приписують людині не тільки відчувати й реалізовувати повноту своїх прав, а й поважати права іншого — від прав сусіда до суспільного ладу держави, спільнотного життя. Кожна людина має право на захист свого життя, власності, честі та релігії як невіддільних складових її гідності, а також, поважаючи і   права інших, має право вимагати того ж і від них.

Відповідно до «Загальної ісламської декларації прав людини» (1981) та інших документів, іслам гарантує право на життя, право на свободу, право на рівність і із забороною всіх форм дискримінації, право на правосуддя, право на неупереджений суд, право на захист від зловживання владою, право не піддаватися тортурам, право на захист честі та репутації, право на притулок, право релігійних меншин, право та обов’язок участі в керуванні громадськими справами, право на свободу віровизнання, думки та слова, право на свободу створення об’єднань, право на захист власності, право на соціальний захист, право на створення сім’ї та пов’язані з цим питання, право на освіту, право на приватне життя, право на свободу пересування та зміну місця перебування чи помешкання тощо. Іслам заборонив кримінальне переслідування та покарання без законного судового рішення. Іслам забезпечує права людей з обмеженими можливостями та особливими потребами і закликає мусульман сприяти їх захисту та реалізації їх прав.

2. Особисті свободи в ісламі

Іслам розглядає особистість мусульманина та мусульманки як повноцінну та наділену правом свободи вибору. Відтак побожні чоловіки й жінки мають право реалізувати особисті свободи так, як вважають за доцільне, а саме – обирати потрібний одяг, вживати відповідну їжу, обирати рід занять, змінювати країну проживання, створювати сім’ю та ін. — за умови, що ці дії не порушуватимуть відповідні приписи шаріату й будуть у змозі спиратися на бажане та заохочуване, зокрема на Сунну.

Хадис «Аллаг прекрасний і любить прекрасне» (Муслім) закликає мусульман до гідної реалізації особистої свободи, але застерігає від гордині, тобто переоцінки матеріальної складової буття (гординя — це відкидання істини, зарозумілість і зверхність).

Іслам обстоює захист персональних даних як невтручання в особистий простір і приватне життя людини.

3. Іслам і право на свободу думки

Згідно з ісламським віровченням, кожна людина має право висловлювати свої думки та переконання тією мірою та в такий спосіб, як це визначено шаріатом. Ніхто не має права поширювати брехливі відомості або інформацію, що має на меті завдати шкоди іншим (Коран, 49:12). Справедливе слово — один із видів «заклику до добра та заборони негідного», а також зусиль на шляху Аллага: «Найліпше зусилля на шляху Аллага — (проголошення) справедливого слова в присутності несправедливого правителя» (Абу Давуд, Ат-Тірмізі).

Іслам заохочує шукати інформацію, забороняє приховувати істину та закликає людей казати гідні слова. Різні думки з одного питання іслам визнає як факт реальності. З погляду ісламу, ці думки не розглядаються як помилкові, поки не суперечать явно основам шаріату (усуль). Щодо інших релігійних поглядів, то ісламський шаріат закликає утримуватися від догани, образи чи приниження їх носіїв, даючи можливість вільного віровизнання за кожним  в межах, визначених шаріатом. Більше того, іслам визнає права інших релігій, зважаючи на різні історичні моделі минулого (сусідство, протекція, захист тощо) та сучасності (фікг меншин, міжрелігійний діалог та співпраця тощо).

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *