Свобода і правда як шлях до відкритого громадянського суспільства

Продовжуємо ділитися з вами думками українського філософа Василя Лісового. Однією з важливих тем, яку аналізував у своїх текстах Василь Лісовий, була тема свободи і правди, оскільки без свободи і без правди не може існувати жодне розвинуте громадянське суспільство.

Про тісний зв’язок між цими поняттями, про необхідність критичного мислення, самоконтролю і контролю над владою, а також про залежність міри свободи від наявності у суспільстві морально-правових цінностей – сьогоднішня добірка цитат із збірки “Україна: повернення часу”.

Читайте Лісового, який і є втіленням справжньої інтелектуальної, розважливої, проте твердої і незламної українськості.

Наталія Вельбовець, “Україна: повернення часу”. – с. 25.

***


Свобода від насильства («свобода від», «неґативна свобода»), простір якої в демократичних правових державах передусім означений правами людини, є засадничою: без неї неможлива позитивна свобода — ті життєві перспективи, які реалізують люди, звільнившись від насильства.

с. 473.

Свобода і правда пов’язані між собою («Пізнайте правду, і вона визволить вас»). Із двох значень слова «правда» — правда як чесність (щирість) і правда як істина — наголос на чесності спрямований передусім проти того різновиду лицемірства (брехні), коли слово використовують як засіб для приховування справжніх цілей.

с. 473.

Для того щоб постало громадянське суспільство, має з’явитися тип людини, відкритої для правди, здатної прислухатися до арґументів іншого і в разі їхньої виправданості змінювати свої переконання. Люди, свідомість яких скута закостенілими, непорушними стереотипами, не можуть утворити відкрите суспільство.

Там само.

Поняття правди-істини не зводиться до простої відповідності тверджень фактам (хоча й це важливо), а передбачає здатність людини до критичної самооцінки як істотний складник критичної самосвідомості.

с. 474.

Наявність критичної самосвідомості — запорука успішного розв’язання багатьох суспільних проблем. Засобом, який розвиває в людей таку здатність, є відкрита, чесна публічна дискусія. І саме така публічна дискусія є найнадійнішим шляхом до визнання засадничих цінностей як основи громадянської єдності й розв’язання економічних, соціальних, культурних проблем.

Там само.

Чим менше люди здатні до самоконтролю та контролю за вибраною владою, тим більшої ваги набуває зовнішній контроль над поведінкою людей — це фундаментальний закон суспільного життя: міра свободи в сучасних суспільствах прямо пропорційно залежить від того, наскільки самі люди шанують моральні та правові цінності. Чим поширеніший моральний та правовий нігілізм, тим вища схильність жертвувати демократичними способами управління на користь авторитарних.

с. 386-387.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *