Символічна протидія війні: п’ять роздумів про унікальний проєкт київських художників (частина перша)

«Ікони на ящиках з-під набоїв» — проєкт київських художників Соні Атлантової та Олександра Клименка, присвячений мистецьким медитаціям на тему україно-російської війни на Донбасі.

Головна ідея проєкту — перетворення смерті (символом якої є ящик від озброєнь) на життя (яке в українській культурі традиційно символізує ікона). Ящики, на яких пишуться ікони, привезені з зони бойових дій. Саме тому ікони, написані на їхніх фрагментах, є своєрідними свідками війни на сході України.

Остробрамська ікона Божої Матері

Концепція проекту поєднує начебто несумісні речі: атрибути сучасної війни і давню мистецьку мову, що сягає своїми витоками часів європейського середньовіччя. Таким чином збройний конфлікт на Донбасі осмислюється на тлі української і навіть європейської історії останнього тисячоліття.

Важливо, що ікона на ящику з-під озброєнь виступає не лише релігійним фактором, але культурологічним. Виходячи за межі релігійного простору, вона стає зрозумілою будь-кому як в Україні, так і за її межами: в Європі та Америці.

Спас Нерукотворний

Цікаві факти про проект:

  • Виставка ікон, написаних на ящиках з-під набоїв, привезених із зони бойових дій, експонувалася у Європарламенті, Верховній Раді України, Офісі Президента України, Будинку Уряду України, Литовському Сеймі, Київській міській раді, Софії Київській, Посольстві Литовської Республіки, Представництві ЄС в Україні, у таких містах, як-от Антверпен, Берлін, Бонн, Вашингтон, Відень, Вільнюс, Вінніпег, Гаага, Ганновер, Дніпро, Едмонтон, Кропивницький, Лейпциг, Лос-Анджелес, Луцьк, Львів, Люблін, Маріуполь, Мілан, Монреаль, Мюнхен, Оттава, Париж, Прага, Рим, Торонто, Чикаго, Філадельфія, Франкфурт-на-Майні, Ясси тощо (станом на вересень 2021 року — 13 країн, 46 міст, 84 локації).
  • З весни 2015 року проєкт «Ікони на ящиках з-під набоїв» є волонтерським, підтримуючи різноманітні гуманітарні ініціативи. 70% коштів, вторгованих з продажу ікон йде на допомогу шпиталю, який надає допомогу в зоні проведення ООС.
  • За мистецько-благодійний проєкт “Ікони на ящиках з-під набоїв” подружжю вручили нагороду “За заслуги” III ступеня.

Пропонуємо увазі читачів NewLib добірку цитат із книги «Ікони на ящиках з-під набоїв». Про значення проекту для України і світу в цілому розповідають відомі культурні та церковні діячі, волонтери і громадські активісти.

***

В державі, громадяни якої не довіряють ані політикам, ані владним інституціям, ані правоохоронним органам, ані судам, мистецтво волонтерства посідає особливе місце. За шість років війни воно стало точкою кристалізації суспільної довіри. І в цьому сенсі і ПДМШ ім. Пирогова, й «Ікони на ящиках з-під набоїв» — безсумнівні історії успіху в країні перманентних розчарувань. Шостий рік ці проєкти йдуть пліч-о-пліч, живлячи та підтримуючи один одного. Без системної сторонньої підтримки, без постійних спонсорів, без інституалізованих донорських вливань, без допомоги іноземних урядів та міжнародних організацій. Іноді здається, що ці проєкти живуть самим фактом жертовного служіння ближньому. Щоразу вмираючи і знову воскресаючи, аби врятувати чиєсь життя…

Геннадій Друзенко — с. 7.

Хоча про ікони зазвичай говорять як про «вікна в небеса», вони більше схожі на дзеркала. Споглядання лику Христа, Марії чи улюбленого святого є способом побачити самого себе й те, ким ти покликаний стати… Споглядання цих ікон є не просто актом захоплення оригінальним мистецтвом, а запрошенням до співстраждання із жертвами насилля та війни, до захисту нового життя, що зростає із насіння, посіяного спокутною смертю Ісуса на хресті.

Диякон Миколай Денисенко — с. 9.

Ікони написані на дерев’яних фрагментах ящиків від боєприпасів, привезених зі Східного фронту. Написані на цих ящиках образи є спробою принести розтерзаному сходу країни надію на мир і справедливість. Кошти від їхнього продажу йдуть на потреби Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова (ПДМШ) — неурядового проєкту, який відправляє лікарів на фронт. Там вони допомагають пораненим і хворим — і українським солдатам, і місцевим цивільним. Так ікони на ящиках від набоїв демонструють, як насилля і біль можуть перетворюватися на спокій та розраду, сприяють цьому перетворенню, яке стає можливим завдяки праці лікарів-волонтерів.

Архімандрит Кирило Говорун — с. 9.

Привезені з місць бойових дій дошки з-під снарядів від важкої артилерії, на яких і написані ікони іловайського циклу, своїми розмірами, мовчазною присутністю в АТО, допомагають замислитися над масштабами цієї війни, відчути і пережити її. Ці дерев’яні фрагменти для багатьох є більш промовистим свідченням, аніж розповіді людей, інколи суб’єктивні й неповні.

Зоя Чегусова — с. 87.

Двадцять робіт Страсного циклу художників Олександра Клименка та Соні Атлантової образно розкривають не лише муки Христові й Боговтілення: вони також об’єднані темою людських страждань, де висока іконописна мова свідчить водночас і про жахливі наслідки та глибокі рани війни на сході України, на загоєння яких, навіть у разі припинення бойових дій, підуть десятиліття. Російсько-українська війна вводиться у позачасовий контекст, закріплюється у надіндивідуальній пам’яті. Біблійна історія та історія України драматично стикаються і перехрещуються, водночас немовби актуалізуючи одна одну. Сприйняття як біблійних сюжетів, так і епізодів цієї священної для захисників української землі війни наповнюється новими сенсами та асоціаціями. Ящики, привезені з фронту, стають своєрідним тлом і водночас мистецьким простором, де відбувається сакральна й одвічна боротьба між добром і злом, між життям і смертю, між зневірою та надією.

Зоя Чегусова — с. 111.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *