Видання присвячене мистецькому проєкту «Ікони на ящиках з-під набоїв» Соні Атлантової та Олександра Клименка. Написані на фрагментах ящиків з-під озброєнь, привезених з фронту, ікони є мовчазними свідками війни на Сході України і водночас свідченням перемоги життя над смертю (не тільки символічної, але й реальної).
З весни 2015 року проєкт є волонтерським, підтримуючи Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова, який надає допомогу військовим і цивільним в зоні ООС/АТО.
Ці ікони — як монети: у них є дві сторони. По-перше, вони є прекрасними творами мистецтва, написаними талановитим подружжям українських художників. Ікони поєднують модерний підхід і традицію, орієнтуючись на зразки, які беруть свій початок ще від візантійських майстрів. Другим важливим аспектом цих ікон є розказана ними історія. Навіть краще казати так: багато історій, які разом утворюють розповідь про війну і мир, людські страждання та надію. Ікони написані на дерев’яних фрагментах ящиків від боєприпасів, привезених зі Східного фронту. Написані на цих ящиках образи є спробою принести розтерзаному сходу країни надію на мир і справедливість.
Кирило Говорун, с. 9
Нижче — декілька ілюстрацій сучасних ікон із цієї книги.
Погортати та придбати книгу можна тут.

Спас на камуфляжі

Ікона Божої Матері “Спорителька хлібів”

Божа Матір

Спаситель

Святі благовірні князі Борис і Гліб
NewLib про автора і книгу:

Символічна протидія війні: п’ять роздумів про унікальний проєкт київських художників (частина третя)
«Ікони є запрошенням вийти зі світу, який має справу зі смертю, й увійти у світ воскреслого життя, світ божественного життя — і якщо носієм такого

Символічна протидія війні: п’ять роздумів про унікальний проєкт київських художників (частина друга)
Продовжуємо цикл публікацій про ексклюзивний проєкт київських художників Соні Атлантової та Олександра Клименка, присвячений мистецьким медитаціям на тему україно-російської війни на Донбасі, з промовистою назвою:

Що найбільше вдається сучасному українцеві? П’ять думок про волонтерство
Традиція взаємодопомоги, суспільної праці, піклування про ближнього існує споконвіку. Раніше таких людей називали доброчинцями, громадськими діячами, альтруїстами; з кінця ХХ століття – волонтерами. Одним із