«Ікони є запрошенням вийти зі світу, який має справу зі смертю, й увійти у світ воскреслого життя, світ божественного життя — і якщо носієм такого запрошення є ящик з-під набоїв, воно є особливо потужним у досягненні своєї мети»
— ці слова Джорджа Вейґела* можуть стати епіграфом до проекту київських художників Соні Атлантової та Олександра Клименка, про який неодноразово розповідала бібліотека NewLib.
У продовження нашого циклу публікацій про цей проєкт пропонуємо добірку цитат Олександра Клименка із книги «Ікони на ящиках з-під набоїв». Цього разу ми підібрали кілька роздумів художника про ікону як місце перетину минулого і майбутнього та про її призначення в сучасному світі.
________________
* The Catholic World Report, 3 липня 2019 р.
Джордж Вейґел — старший науковий співробітник Центру етики та публічної політики у Вашингтоні.
***
Іконопис є мистецтвом, що однаково належить як минулому, так і майбутньому, навіть може створювати нові сенси, нову реальність, адекватно і глибоко реагувати на виклики сучасності, а в деяких випадках робити це більш глибоко і адекватно, аніж інші мистецькі практики.
с. 19.
Ікона — простір, де зустрічається як минуле, так і майбутнє. Навіть святість ікони — святість минулого (канонізований святий) і водночас святість майбутнього — обоження як динамічне завдання для усіх нас.
с. 19.
Однією з метафор ікони є метафора вікна між історією та вічністю. Те, що заслуговує на зустріч із вічністю, заслуговує того, аби потрапити у фокус уваги іконописця. Світло вічності дає інший колорит історії. Дає їй сенс.
с. 19-20.
Вихід за межі храму є для ікони великим ризиком і водночас необхідністю, запорукою подальшого існування. Головне — не забути її основного призначення, а також не дати їй розчинитися у просторі масової культури, перетворитися на один з її численних кічових образів.
с. 20.
Актуальність ікони лежить у її потенційній елітарності, однак не в гностичній закритості, оскільки вона належить не окремому творцеві, але в спільному сповідуванні істини. Переконаний, що повернення ікони у притаманний їй простір, де пошук істини є головною метою, допоможе подолати цю тимчасову кризу, адже у добу постправди пошук істини стає як ніколи актуальним.
с. 20.