Соцiальне здiйснення солiдарности на рiвнi взаємодоповнюваности людей перетворює її на стан громадянства.
Соцiальне закрiплення солiдарних дiй перетворюється у правову потребу поважати гiднiсть людини, вважати її собi рiвною, i означає, що її неповторнiсть стає важливим доповненням власних суспiльних можливостей.
Свобода потребує розумiння i не може здiйснитися на рiвнi особистої гадки або впертости переконання, iнтенцiєю якого є будь-яка очiкувана особиста вигода.
Громадянське суспiльство здiйснюється як усвiдомлене поширення етики свободи, спрямованої на повагу гiдности особи i забезпечення права людини жити у суспiльствi з контрольованим насильством.
