У чому полягає самобутність українського народу? Можливо в тому, як вважає автор книги «Український менталітет: ілюзії – міфи – реальність» Олександр Стражний, що українська культура є сумішшю усіх культур, що коли-небудь були на території України, разом узятих. Українці увібрали колорит усього культурного різноманіття, виокремивши з цієї мозаїки те, що є необхідним для нашого розвитку, змінивши на свій «український» лад.
За думкою Олександра Стражного українському менталітетові властиві хазяйновитість, сентиментальність, оптимістичність, життєрадісність тощо. У ньому уживаються разом меркантильність та безкорисливість, патріотизм та толерантність, акуратність та невибагливість. Залишаються ще відгомони забутих недуг, серед яких е провінційність, «совковість», непослідовність та інші холодні речі, які, сподіватимемось, скоро відійдуть в минуле.
Хто такий українець? Чим він різниться від росіянина, поляка, німця? Які в його ментальності козирі? А які масті биті?.. Відповіді на ці та інші питання читач неодмінно знайде в цій книзі. А ми поділимося з ним добіркою цитат, які контурно окреслюють карту української ментальності: її привабливі ландшафти, кордони та відмінності від сусідніх краєвидів.
***
В українських казках немає образу Івана-дурника. Юродивих в Україні блаженними не називали й не вважали їх віщунами якоїсь вищої істини. Дурість – не цінували! Цінували – кмітливість, хитрість, гумор і мудрість сліпих кобзарів.
с. 403.
Феномен сердечності одним із перших у новоєвропейській філософії обґрунтував Григорій Сковорода. В його вченні на перший план висувається те, чим, власне, завжди жив його народ: теплота взаємин, барвистість буття, щирість, інфантильна надія, уміння знаходити компроміс із зовнішньою пітьмою.
с. 366.
Свавілля українців – річ непохитна. Чи можна уявити, як запорозький козак вимовляє: «барин приедет – нас рассудит»? Плювати він хотів і на пана, і на царя, і на султана, і на самого дідька! Свавілля – головне звинувачення щодо козаків, яке трапляється в польських документах XVІ–XVІІ століть.
с. 371.
Я ніколи не зможу пояснити росіянам, як це – жити у країні, де йде війна, та в якій дихається набагато легше, живеться набагато вільніше і мислиться набагато глобальніше. Тому що свобода там, де чесність. А чесність там, де відвертість. А відвертість там, де є повага до інших. У країні, де повага на рівні норми, апріорі відчуваєш себе вільним. А коли є внутрішня свобода – то й жити хочеться.
с. 438-439.
Багато рис української ментальності виявила нестандартна ситуація – Революція Гідності. Непередбачувані обставини, які загрожували обернутися національною катастрофою, спонукали українців продемонструвати те, що в них одвіку закладене – волелюбність, непокірність, делікатність, незлобивість, рішучість, відкритість, толерантність, гумор і, зрештою, гідність.
с. 426.
В Україні національні герої – це люди, такі самі, як і ти, але вони переважають тебе чесністю, справедливістю, сміливістю або гідністю. В Росії – не герої, а кумири. Схиляння перед кумиром – це не розвиток себе, а усвідомлення своєї нікчемності перед його величчю. Люди, що схиляються перед кумирами, нічого не роблять для того, щоб наблизитися до їхнього рівня, вони просто вірять у нього. А наявність героїв – це еволюція своєї особистості, це бажання стати таким же. І тут ми підходимо до розгадки, чому Росія застигла у стагнації – навіщо змінювати себе і навколишню дійсність, якщо є той, хто все зробить за тебе. Мабуть, це і є основною причиною, чому в одній країні відчувається затхлість, а в іншій – надія.
с. 438.
Одна з головних особливостей українського менталітету – доброта. Українці в цьому сенсі дійсно унікальний народ. Пройшовши крізь стільки випробувань і розчарувань, вони і зараз відкриті, гостинні і надалі залишаються такими собі мрійниками. Вони такі, тому що вірять у найкраще в людині. Але українці чітко розуміють відмінність між тими людьми, хто нормальний і адекватний, хто з повагою ставиться до територіальної цілісності країни, і тими, в кого, скажімо так, замість мізків блакитний екран.
с. 434.
Одна з головних особливостей українського менталітету – доброта. Українці в цьому сенсі дійсно унікальний народ. Пройшовши крізь стільки випробувань і розчарувань, вони і зараз відкриті, гостинні і надалі залишаються такими собі мрійниками. Вони такі, тому що вірять у найкраще в людині.
с. 434.
Поняття провінційності хибно розглядати лише зі знаком «мінус». Воно формує й такі якості, як відкритість, щирість, добродушність, привітність, сентиментальність. Вищі цінності провінціала – постійна робота, благополуччя родини, затишок свого маленького світу. І для України, і для Заходу ці цінності, загалом, подібні. А для Росії? Росіянин хоче жити заради світової ідеї й щиро обурюється, коли бачить, що хтось живе сам для себе.
с. 408.