Учасники XV щорічної міжнародної конференції «Успенські читання» докладно розглянули богословські, духовно-практичні, історичні, філософські й соціальні аспекти поняття миру та примирення у світлі найактуальніших питань і викликів сучасності.
Ми підібрали декілька яскравих цитат, що увійшли у збірку «Правда. Пам’ять. Примирення», складену за матеріалами цієї події. Пропонуємо нашим читачам ознайомитись із ними та спробувати віднайти свої шляхи примирення, спроможні здолати ворожнечу і привести до миру.
Примирення не є поверненням до первісного порядку чи його відновленням, а полягає в оновленні, яке відбувається в результаті історичних спасенних дій Бога і відповідей людини.
Кардинал Вальтер Каспер
Примирення в Україні можливе лише тоді, коли кожен з нас примириться з власною совістю — внутрішнім Законом Божим, з ближніми і дальніми і, якщо це можливо, з усіма людьми, і тільки як наслідок цього, із Богом.
Єпископ Львівський і Галицький Філарет
Якщо всі ми називаємо себе християнами, то наша місія — це стремління до творення справжнього миру, бути миротворцями, носіями духу любові Христової, шукачами Царства Божого і правди Його.
Єпископ Львівський і Галицький Філарет
Остаточним кроком до примирення повинне бути не просто залагодження неприємного випадку, а й відкриття нового горизонту з можливістю нового початку у стосунках між тими, з ким колись був у незгоді.
Священик Франческо Браскі
Примирення включає просте пробачення, але й перевершує його. Воно має універсальний, космічний та есхатологічний виміри. Воно дає початок новому людству… Примиряючись із Богом з Його ініціативи, люди примиряються й між собою, а також із творінням, яке колись буде врятоване та «очолене» Христом.
Єпископ Дідьє Берте
Примирення з Богом — початок і шлях примирення людей між собою.
Справжнє примирення починається з розуміння власної недосконалості й пошуку справжньої основи єдності, якою є Христос. Воно має базуватися не на забутті чи замовчуванні, а на пам’яті і взаємному пробаченні.
Протоієрей Георгій Коваленко
Якщо наш світ не в змозі подумати про справжнє примирення, це означає, що він приречений на більш або менш швидку смерть.
Якщо ми не здатні до примирення, то не здатні й бути правдивими, ми живемо без правди; а без правди ми гинемо і перемагає диявольський устрій, споконвічно вбивчий, брехливий, такий, що від початку спричиняє розлад.
Адріано Дель Астa
Примирення має позитивну динаміку, здатну зцілювати пам’ять і покладати новий початок.
Примирення можливе лише тоді і там, де є певне визнання буття Іншого як суверенного суб’єкта, прав і свободи Іншого бути Іншим, не таким, як «ми». Без основоположного визнання буття Іншого, без прийняття його свободи, без відмови від заперечення його як такого і як Іншого — примирення неможливе.