Як віра допомагає жити в сучасному світі? Який зв’язок між вірою та розумінням? Чи може існувати одне без одного? Друг і однодумець Святого Івана-Павла II, знакова постать в антикомуністичному польському русі «Солідарність», католицький священник Юзеф Тішнер усе життя намагався наблизити розуміння віри до людей.
У книзі «Переконати Господа Бога…» Юзеф Тішнер, маючи ґрунтовну, всебічну теолоґічну освіту та спираючись на базові ідеї та осмислення засадничих християнських принципів, дає свіжі, нетрадиційні відповіді на складні питання християнської віри. Простими, доступними словами він допомагає нам усвідомити складні речі, а отже – зробити ще один крок назустріч свідомій вірі.
***
Віра є більше надією, аніж певністю.
с. 16.
Віра – це відповідь на дар. Дар – це скарб. Цим скарбом є інший, а я сам посідаю тільки друге місце. У вірі довіряю Богові дар – скарб, яким мене збагатив. Довіряю кохану особу – дитину, обраного, обрану – Богові, щоби «опікувався ними». Адже: «Де скарб твій, там серце твоє».
с. 29.
Віра в Бога надбудована над усіма актами віри людям. Вона не росте, як окрема гілка на дереві, а всі гілки, які спрямовуємо до людей, мають водночас своє продовження в божественному. З цього виникає, що у християнстві нема мови про цілковито індивідуальну віру. Любов до ближнього полягає в тому, що він є посередником з Богом, подібно як Бог є посередником з ближнім. Особливо це помітно у випадку Христа. Будь-яка віра є вірою через Христа, а Христос також був людиною.
с. 30.
…Музика віри є багатою, воднораз, проте, витонченою. Для того, щоб могла лунати, потрібна тиша. Людина не повинна потрапляти в стан своєрідного релігійного азарту, позаяк тоді сама собі зашкодить. А істотна шкода полягає в затиранні різниці між вірою і видимістю віри.
с. 39
Віра до певної міри розніжує. Іде собі людина до костьолу, уявляє, що Господь Бог на неї дивиться, що слухає її, що відпускає їй провини. Виходячи, має краще самопочуття. Може сказати: «Я не такий, як вони». Це дуже небезпечно… Внутрішньо чесний атеїст не має цього комфорту. Досвід атеїзму вчить нас дивитися на власну віру з особливою чуйністю і відповідальністю.
с. 46-47.
Віра і розуміння – це дві духовні сили, тісно між собою пов’язані. Хто хоче мати одне розуміння без віри, той помиляється – і помиляється той, хто хотів би вірити, не пробуючи розуміти. Таємниці віри не вбивають розуму, а окрилюють його. Ні розум не повинен лякатися віри, ані віра розуму.
с. 253.