Вісім мудрих порад і думок від великого педагога, чиє життя стало легендою

Українському читачеві добре відомо ім’я Януша Корчака. Цей видатний педагог і письменник був твердо переконаний, що казкою і добрим словом можна вилікувати поранену дитячу душу.

Головна думка, яка звучить в творах Януша Корчака, полягає в тому, що зміна світу — це в першу чергу реформування виховання. Педагог-письменник вважав, що війни розв’язують ті, хто в дитинстві недоотримав любові і кому старші невірно пояснили життєвий світоустрій.

Шість фактів із біографії Януша Корчака:

  • Зачинатель діяльності на захист прав дитини і повної рівноправності дітей.
  • Автор 10 принципів виховання дітей, котрі необхідно знати кожному
  • Письменницька спадщина Корчака становить 24 книги, а також понад 1400 текстів, що друкувалися у різних періодичних виданнях.
  • Створив перший часопис, що друкував матеріали, які надсилали діти, й був призначений насамперед для юних читачів – «Mały przegląd».
  • Був одним із піонерів досліджень у галузі розвитку й психології дитини, а також виховної діагностики.
  • Загинув разом зі своїми вихованцями у 1942 році в нацистському таборі смерті.

Тим, хто хоче долучитися до світлого і гуманного світосприйняття автора і разом з ним постаратися зробити світ чистішим і добрішим, рекомендуємо ознайомитися з добіркою його думок із книги «Дитя людське»: про право дитини на протест і дитячу довіру, про розуміння правди, життя і смерті з глибини власного досвіду розповідає нам видатний педагог Януш Корчак.

Дитина має право на серйозне ставлення до своїх справ, на справедливий їх розгляд. Досі все залежало від доброї волі або гарного чи поганого настрою вихователя. Дитина не мала права на протест. Деспотизмові треба покласти кінець.

с. 246.

Якщо дитина розповідає тобі про свої таємниці, радій, бо її довіра — це найвища нагорода, найкраще свідоцтво.

с. 167.

Якщо ви вмієте діагностувати радість дитини, її інтенсивність, тоді ви повинні помітити, що найбільшою буде радість подолання труднощів, досягнутої мети, відкритої таємниці, радість перемоги і щастя самостійності, опанування, оволодіння.

с. 46.

Дитина — не білет грошової лотереї, на який має припасти виграш портрету в залі засідань магістрату або бюсту в театральному фойє. У кожному є власна іскра, яка може розпалити вогонь щастя та істини, а може — в десятому поколінні — спалахнути полум’ям генія, спалити власний рід, даючи людству світло нового сонця.

с. 53-54.

Коли я помічаю в дитині безсмертну іскру божого вогню, блиск неслухняної ідеї, гідність гніву, запальне поривання, осінній смуток, солодку жертовність, лякливу гідність, хоробрий, радісний, сповнений віри, наступальний пошук причини й мети, наполегливі спроби, суворий порух сумління — я падаю на коліна, тому що я гірший, слабкий і боязкий.

с. 153.

І коли ти щось розповіси, а той та інший ще додадуть до розповіді, й тамтой іще щось підкаже, то хоча кожен розповість лише те, що знає й розуміє, все ж складеться з того усього єдина правда для нас усіх.

с. 269.

Життя важливіше і важче, ніж смерть. Його легше спалити одним вибухом ракети, заграти вогнистим дощем, кометою, аніж мерехтіти доброю зіркою.

с. 392.

Дух тужить у тісній клітці тіла. Люди чують і розмірковують про смерть під кутом кінця, а вона є лише подальшим триванням життя, іншим життям.

с. 429.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *