Жити і виживати в страшних умовах можна лише тоді, коли ти думаєш не тільки про себе.

Перебуваючи в полоні, я вивів для себе таку формулу: жити і виживати в тих страшних умовах можна лише тоді, коли ти думаєш не тільки про себе, або не про себе. Коли ти бачиш людей, які страждають поруч і  можеш чимось допомогти – хоч словом, хоч просто людським теплом, – ти повинен це зробити. Це і є прояв людського виміру; це наповнює нас не просто звичайною емпатією, а емпатією з екзистенційним сенсом, коли в емпатії ми не просто співчуваємо – ми діємо. Це дозволяє нам залишатися людьми.

Ігор Козловський про переживання травматичного досвіду війни

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *