Не в тому суть, наскільки «не для себе» живе людина, не у якійсь її винятковості, але у її здатності відповідати за себе.
Той, хто вважає себе особистістю, покликаною бути пам’яттю народу, його сумлінням, не може уподібнюватись перекотиполю, яке женуть вітри історії.
Доки людина не відчує себе економічно незалежною, доки не усвідомить що добробут залежить від неї самої,— не постане громадянин, який цінує свою гідність і суверенність.
Самим актом свого створення людина покликана до того, щоб нести відповідальність, зростати, усвідомлювати своє місце в довкіллі.
Мораль — це обмеження, які добровільно бере на себе людина, яка має можливість вільного вибору у своїх діях, і совість грає тут роль першого двигуна.
