Примирення як євангельське завдання: на міжконфесійному вебінарі шукали джерела порозуміння та дескралізували насильство

13 травня 2021 р. Нова бібліотека Софії взяла участь у вебінарі «Джерела порозуміння і десакралізація насильства». Події, присвячені миротворенню, є важливою складовою діяльності Нової бібліотеки, адже мир, справедливість, правда, милосердя напряму пов’язані з подоланням розділень у суспільстві, відмовою від мови ворожнечі та ширенням позитивного порядку денного і діалогу з повагою до гідності кожного як форми опору різного роду агресії.

Вебінар відбувся у рамках проєкту Порозуміння. Релігійні спільноти і подолання поляризації суспільства.

Від Нової бібліотеки участь у вебінарі взяв Костянтин Сігов, директор видавничого об’єднання «Дух і літера» та Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА, консультант Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), який був модератором заходу.

Доповідачами були священники Богдан Огульчанський, вчений секретар Відкритого православного університету, настоятель Преображенської парафії ПЦУ, та Олег Кіндій, професор кафедри богослов‘я Українського католицького університету (УКУ).

У панелі обговорення взяли участь:

Павло Смицнюк, директор Інституту екуменічних студій УКУ;

– Ігор Козловський, вчений, старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. Сковороди НАНУ;

Оксана Довгополова, науковиця, професорка кафедри філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, кураторка платформи Минуле / Майбутнє / Мистецтво;

– Георгій Тарабан, священник;

– Лідія Лозова, науковиця, перекладачка;

Михайло Димид, священник;

Вячеслав Горшков, науковець, релігієзнавець, представник ДЕСС;

Георгій Коваленко, священник, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості.

В основу осмислення порозуміння та пошуку примирення учасники вебінару поклали спільний корпус джерел, серед яких — книга Георгія Ходра «Поклик духа: церква та суспільство», а також збірка богословських та філософських думок «Правда. Пам’ять. Примирення». Учасники вебінару поділилися цитатами із цих книг, а також обговорили концепти «справедливої війни», християнського милосердя та прощення, божественного кенозису та можливості його практичного втілення, зв’язок релігії з насильством, катарсису як необхідної умови прощення.

У своєму виступі Богдан Огульчанський навів розмірковування духовних авторитетів на теми подолання насильства та пошуку примирення зі збірки Успенських читань за 2016 рік «Правда. Пам’ять. Примирення».

«Торкаючись важливих питань нашого життя — як будувати спільне майбутнє, який діалог є важливим — ми спираємося на нашу віру. Ми також переживаємо біль гіркого досвіду, який торкається і особисто нас, і нашого життя загалом — усього світу та християнства. Людське життя — це і погляд вперед з надією, і пам’ять, яка має елементи вразливості. Це є точкою нашої зосередженості», — зауважив Б.Огульчанський. Він зацитував, зокрема, представників сучасної європейської християнської культури:  Дідьє Берте, Енцо Б’янкіОксану Довгополову, Адріано дель АстаПетра Октабу.

З вибором цитат о. Богдана Огульчанського можна ознайомитися в розділі Нової бібліотеки ТОПи:

Навчитися прощати: десять кроків до примирення

Священник Олег Кіндій окреслив комунікацію на тему примирення як євангельське пророче завдання, зауваживши, що війна і мир є найактуальнішими питаннями в сучасному контексті. Він зацитував книгу Георгія Ходра «Поклик духа: церква та суспільство».

З добірками від Олега Кіндія можна ознайомитися в розділі Нової бібліотеки ТОПи:

Мир як дар Божий: три мудрих думки, що закликають до миру
Смерть, життя та передчуття Божих таїн: шість цитат на екзистенційні теми
Справедливість завжди на часі: 5 роздумів на значущу тему
ТОП-10 вимірів християнства від митрополита: рекомендує Олег Кіндій

А також здійснив аналіз джерел від Святого Письма, через філософію Томи Аквінського і до катехизму Католицької церкви, піднявши тему «справедливої війни», як її описують Августин та Василій Великий, окресливши відмову від цієї тези Пап Римських Івана ХХІІІ, Івана Павла ІІ, Франциска та відродження цього дискурсу в «Основах соціальної концепції РПЦ» (2020 р.).

Україна, за твердженням Олега Кіндія, у питаннях війни, миру та прощення провадить софіологічний підхід. Він зазначив, що ми маємо будувати плюралістичне і багатоконфесійне суспільство, вести діалог між католицьким соціальним вченням, українським суспільством і візантійською традицією, не маємо проповідувати принципів «справедливої війни» і натомість говорити про мир, спираючись на Нагірну проповідь Христа.

У блоці обговорення Павло Смицнюк проаналізував підходи до примирення і прощення, спираючись на філософські погляди з делегітимізації насильства Р. Жирара, Е.Левінаса та Ш.Ауробіндо.

Учасники дискусії поділилися власними рефлексіями та досвідом щодо тем війни, насильства, прощення та примирення. Зокрема, І.Козловський. оповідаючи про пережиті ним полон та катування, зазначив, що «християнство базується на балансі між милосердям і справедливістю. Милосердя є вищим. Треба працювати над тим, щоб справедливість була, і винуваті повинні понести покарання. Милосердя — це надважливий елемент у процесі примирення з собою». Він зазначив, що для нього як для християнина точкою опертя, «коли не знаєш, чи вийдеш з підвалів», стала молитва.

Широку дискусію викликали питання заборони священникам брати зброю до рук, форми та змісту молитви за ворогів, розуміння природи конфліктів та створення спільної стратегії з їхнього подолання, розрізнення конфліктів міжособистісних і міжнародних, дистанціювання церкви від державних ідеологем.

Підбиваючи підсумки, учасники вебінару зазначили, що десакралізація насильства потребує як глибокого осмислення, так і конкретних кроків з її утілення. Зокрема, для християн конфлікт має перейти з рівня ідеології на рівень особистісний. Інструментом примирення має стати спільна молитва за всіх. Зброя в конфлікті — це останній важіль, а твори отців церкви показують дилему: непросто бути християнином і мудрим та софійним водночас. Роль церков у конфлікті має підсилюватися пророчим голосом, але кожна людина повинна робити індивідуальний вибір.

Насамкінець доречно навести вислів о. Олега Кіндія: «Милосердя, справедливість — це єдина реальність, якою дихає наш Всевишній».

Повний запис вебінару можна переглянути на Ютуб-каналі Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості.

Поділитися

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на email
Поділитися на print

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *